Привіт.

Справа в тому, що Я забагато часу витрачаю переглядаючи різноманітні фільми. Хоча кіноманом мене вряд чи назвати можна. І уявивши загальну тривалість усіх переглянутих стрічок, Я жахнувся. Скільки часу можна було приділити чомусь корисному, сім'ї наприклад, самоосвіті, в решті решт розвитку фізичному і духовному. Тільки не треба про мене думати: "...ще один хто збирається життю вчити". Ні, навіть не намагатимусь. Марна справа. Просто задумайтесь, скільки ви витратили місяців чи навіть років на перегляд кінострічок? А чому ви з них навчились? Що, хтось навчився влучніше стріляти як у бойовиках, чи користуватися любою, підкреслюю любою, сучасною технікою без зайвої допомоги, як у фантастичних фільмах. Чи здатен вишукано себе тримати, у костюмі та краватці чи вечірній сукні та на підборах. Бондіану ж усі дивились.

Так от...

Витрачений час уже не повернути. Проте можна покопатись у смутних або яскравих спогадах про улюблених кіногероїв, та пригадати чому вони нас могли навчити...